ЗЕМЛЕКОРИ́СТУВА́ННЯ, я, сер. Порядок, умови і форми користування землею (у 5 знач.), яка належить державі, колективам або окремим особам. В результаті розширення феодального господарства площа селянського землекористування зменшувалася (Історія УРСР, I, 1953, 129); Приватне землекористування кінець кінцем переходить у приватне землеволодіння, і земля стає головним багатством (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 376).
ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
Тлумачення слова