ЗЕ́ЛЕННЯ, я, сер., збірн., діал. Зелень (у 1 знач.). Затріщав тин на городі, щось шугнуло в гудину, зашуміло зеленням і бігло до дверей (Степан Васильченко, I, 1959, 198); У нашому селі здавна існує звичай: чепурити долівку зеленням всяким, гілками дерев (Михайло Чабанівський, Шляхами.., 1961, 35).
ЗЕЛЕННЯ
Тлумачення слова