ЗЕ́БУ, невідм., чол. і жін. Вид поширеної в Малій Азії, Африці та Індії свійської рогатої худоби з мускульно-жировим горбом на холці. Невдовзі на сході з’явилася хмара куряви, і за якісь півгодини я вже розглядів у ній плескуваті голови горбатих биків-зебу і над ними широченні брилі погоничів (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 67); Хоч зебу дають і невелику кількість молока (500—600 літрів на рік), проте жирність його досить висока — вона досягає 6—7 процентів (Наука і життя, 9, 1956, 30).
ЗЕБУ
Тлумачення слова