ЗДИВО́ВАННЯ, я, сер. Те саме, що здивування. Сусанна унесла лампу і присунула страву. Чоловік не дивився на неї, ще скований здивованням і жахом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 368).
♦ На [превелике (велике)] здивовання — те саме, що На [превелике (велике)] здивування (див. здивування). На моє здивовання, козак Корсун сидів у холодку й чекав (Юрій Яновський, V, 1959, 143).
ЗДИВОВАННЯ
Тлумачення слова