ЗДИТИ́НІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до здитиніти. Старому, трохи вже здитинілому ігуменові тяжко було рішитися [піти до бібліотечної келії]. Він усе бачив якісь нечувані злочини, тому що в старості був дуже нахильний до містицизму (Іван Франко, V, 1951, 32).
ЗДИТИНІЛИЙ
Тлумачення слова