ЗДВОЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗДВОЇТИ, здвою, здвоїш, док., перех.
1. Робити подвійним. Бригадир тракторної бригади Антон Козовита і механік Григорій Войтенко половину сінокосарок обладнали довшими валкоутворювачами. Це дало можливість під час косовиці здвоювати валки механізмами (Радянська Україна, 31.X 1962, 2).
Здвоювати ряди — перешиковувати кожний ряд у строю у два ряди.
2. Збільшувати вдвоє; подвоювати. Ті хвилі ревучі, ті хвилі мутні, що грізно з русла виступають, могли би здвоїти нам плоди землі, та нині все рвуть, заливають (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 107).
Здвоювати (здвоїти) брови — зводити докупи, насуплювати брови. — І ти вже тут? — здвоюючи брови, спитала вона дочки (Панас Мирний, IV, 1955, 99).