ЗДВО́ЄНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до здвоїти.
2. у знач. прикм. Який складається з двох однакових предметів, подвійний. Для одержання здвоєних валків на скошуванні гороху можна також використовувати дві косарки з різними валкоутворювачами в агрегаті з одним трактором (Радянська Україна, 2.II 1962, 3); Для реверсивних двигунів застосовуються перемикачі, які являють собою здвоєний рубильник (Довідник сільського будівельника, 1956, 238);
// Перешикований у два ряди. Здвоєні колони.