ЗДУТТЯ́, я, сер.
1. Дія за значенням здути. Перепони від здуття снігу ставили впоперек напряму пануючих вітрів (Нові способи вирощування цукрових буряків, 1956, 100).
2. Стан за значенням здатися. Набухання його [жому] в шлунку викликає у тварин коліки та здуття (Конярство, 1957, 129).
3. Опуклість, підвищення. З’ясувалося, що Земля біля екватора має здуття (Знання та праця, 4, 1965, 4);
// Припухлість, пухлина. Кила спричинює здуття і нарости на корінні [рижію] (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 181).