ЗДРИГАННЯ

ЗДРИГА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням здригати і здригатися. [Мефістофель (на порозі):] Коней моїх здригання День провіщав близький (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 191); Зустріч [Надії] з ним [Сашком] не викликала отого радісного здригання серця, яке щодалі сильніше викликав Василь (Яків Баш, Надія, 1960, 10); Посивілий Шульга стоїть над своїм верстатом, похитуючись в такт здриганню автоматного штампа (Натан Рибак, Зброя.., 1943, 185).