ЗДРІБНІ́ЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до здрібніти. Сонце сьогодні цілий день шукало продухи в небесній кризі, іноді воно, здрібніле за зиму, ребром вибивалося на поверхню і відразу ж зникало (Михайло Стельмах, I, 1962, 156);
// у знач. прикм. [Річард:] В тих палацах, немов заморські квіти, процвітають таланти виборні.. Нащадки велетів, самі здрібнілі, якась безсила, пещена їх врода (Леся Українка, III, 1952, 42).
2. у знач. прикм., грам. Який указує на зменшену величину предмета або на менший ступінь якості. У деяких займенниках прикметникового типу виступають здрібнілі форми (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 383).