ЗДРА́ВИЦЯ, і, жін. Коротка промова з побажанням здоров’я, слави, успіхів і т. ін.; заздоровний тост. Здається, не було кінця-краю тим здравицям, не було кінця-краю випиванню (Панас Мирний, III, 1954, 290); — Тепер і за флот наш здравицю скажемо. Вже виріс він, став на ноги (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 23).
ЗДРАВИЦЯ
Тлумачення слова