ЗДО́ЛЬЩИК, а, чол., іст. Землероб, який користується землею на правах здольщини. Не діставши землі, негри змушені були працювати на полях своїх колишніх хазяїв як батраки або орендарі-здольщики (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 189).
ЗДОЛЬЩИК
Тлумачення слова