ЗДЕ́РЖЛИВИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що здержаний 2. Другий [Хома] усе скептичний, іноді цинічний, здержливий і мовчазливий (Іван Франко, IV, 1950, 306);
// Який не виражає грубості, різкості. Коли говорила [Домініка] або оповідала що — слухала її радо. Говорила добірними, здержливими словами (Ольга Кобилянська, II, 1956, 110).
ЗДЕРЖЛИВИЙ
Тлумачення слова