ЗДЕ́РЖАНИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до здержати.
2. у знач. прикм. Урівноважений, стриманий. Він не дуже молодий, поважний і здержаний, з великою гідністю носить свій білий командорський плащ (Леся Українка, III, 1952, 342);
// Який не виявляється в повній мірі; приглушений. Поміж людьми пішов здержаний регіт (Панас Мирний, I, 1954, 314).