ЗДЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до здерти. Обзирав [Панько] здерту шкіру, хухав у праву руку (Лесь Мартович, Тв., 1954, 165);
// здерто, безос. присудк. сл. Гітлерівці заметушилися, як од бомби. Одразу всі плакати було здерто, пройшло кілька облав через центральні квартали (Юрій Яновський, II, 1954, 43).
ЗДЕРТИЙ
Тлумачення слова