ЗДА́ТЕН, тна, тне, на що, до чого і з інфін. Те саме, що здатний 1. [Антей:] Я не здатен так йому служити, як би хотів (Леся Українка, III, 1952, 416); — А справді, чи здатен він що-небудь зрозуміти з того, що сталося? — думав Дорошенко, дивлячись на примовклого, понуреного Яцубу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 205).
ЗДАТЕН
Тлумачення слова