ЗДА́ЛИЙ, а, е, діал.
1. Здатний, спроможний що-небудь робити. Попові ж панські посіпаки Веліли тягати гілляки На купу з парубками враз. «Бог з вами! — люди закричали. — Хіба ж старий до того здалий? Хіба нема сумління в вас?» (Іван Франко, X, 1954, 320).
2. Придатний для чого-небудь, на щось. Може, праця наша на нінащо не здала? (Іван Франко, I, 1955, 312).