ЗДАЛІК, присл., розм. Те саме, що здалека. — До Одарки не пустили, — каже [братова], — і здалік не бачила, і голоска її не чула! (Марко Вовчок, I, 1955, 42); Коли ж побачу я вас знову — Садочок, поле та діброву; Коли здалік Знов повернусь під сільську стріху, В оту країну — милу, тиху, святу повік? (Павло Грабовський, I, 1959, 427).
ЗДАЛІК
Тлумачення слова