ЗЦЕМЕНТОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗЦЕМЕНТУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Скріплювати, з’єднувати за допомогою цементу або якоїсь іншої речовини; робити твердим, компактним. * Образно. Літом тут стояло болото. Коли б не мороз, що зцементував поверхню цього болота, то тут би не пройти (Микола Трублаїні, I, 1955, 197).
2. перен. Об’єднувати, згуртовувати. Партія комуністів-ленінців зцементовувала маси трудівників, вона вказувала їм шлях до перемоги (Літературна газета, 15.VIII 1961, 1); — Спільні класові інтереси повинні зцементувати всіх нас, поляків і українців (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 54);
// Робити стійким, незламним; зміцнювати. Друзі поверталися до школи. Друга шкільна осінь вже міцно зцементувала їх дружбу (Спиридон Добровольський, Олов’яні солдатики, 1961, 120).