ЗЦЕМЕНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зцементувати. Хороший збудовано дім. В твердій зцементованій товщі 6 камінь і криця у нім (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 32); * Образно. Земля під ногами в кожним днем все більше тужавіла і, зцементована-таки, нарешті, морозцем, загула під чобітьми, як дзвін (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 131); * У порівняннях. Гехкаючи поблизу, прокладав [Левко Цимбал] траншею в сухій, ніби зцементованій землі (Олесь Гончар, II, 1959, 340).
ЗЦЕМЕНТОВАНИЙ
Тлумачення слова