ЗБИТИЙ

ЗБИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до збити. Краща доля була тим лицарям, з сідельця збитим, — по праву давньому була їм щира воля гукнути: «вбий мене»… і — бути вбитим (Леся Українка, I, 1951, 221); Запорожець схилився до збитого птаха (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 36); Коли впав збитий Марією пікірувальник, фотокореспондент Колосок сидів недалеко в ровику (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 373); Василь побачив збиту з ніг Франку і поспішив до неї на захист (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 84); Одцвіли, обсипали збитий холодними дощами цвіт пишні жоржини (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 117); Скрізь на траві ще лежала роса, а там, де проходили олені, вона була збита (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 14); Полетіли кілочки, збиті ногами, а на місці їх загрузли в землю гострі палі інжекторів, цокнули головки — і почалась пальба (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 226); Збитий з висот, противник відкочувався все далі (Олесь Гончар, III, 1959, 84); З ключем у руці машину обходив сам Шаблій, заклопотаний, із збитим на потилицю картузом (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 165); Він важким, докірливим поглядом дивився на вузькі шпальти, на сірі рядки трохи збитого шрифту (Семен Журахович, Опов., 1956, 7); Селяни повільно розходились з майдану, збитого за чотири дні на порох (Петро Панч, II, 1956, 251); Щодня божого діточки її, як бубон, збиті. А хоч коли й мине день без карності, все неспокійно (Марко Вовчок, I, 1955, 28); Наспіх збитий з соснових дощок стіл був завалений оперативними картами (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 119); Нашвидку збитий табір не міг довго вистояти проти навали козаків (Петро Панч, III, 1956, 428); Кучерява, збита в ковтуни, голівка давно не бачила гребеня, проте незвичайна врода дівчинки нітрохи не меркла від такої оправи (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 517); Марія ніжно вкладала сонну Тамару на збиті нею батькові подушки (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 485); Над дорогою знялася хмарою пилюка, збита десятками кінських копит (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 212); За кормою клекоче і піниться збита гвинтами вода, — корабель набирає швидкість (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 123); Яблука обчищають від шкірочки, видаляють серцевину, нарізують їх тонкими кусками, змішують з молоком, добре збитими яйцями, сіллю, цукром, добавляють.. борошно і замішують тісто (Українські страви, 1957, 256);
//  рідко. Зітканий. Щоб тепліше було, Чайченко щільно вмостив їх [дітей] на грубому, в гречечку збитому рядні (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 35);
//  збито, безос. присудк. сл. Матвій скоса позирнув на Дорину і по очах побачив, що її трохи збито з пантелику (Іван Микитенко, II, 1957, 352); Коло клуні пашня потрушена: з півстіжка, чи збито, чи не збито, а забуто й покинуто… (Марко Вовчок, I, 1955, 170); Ой, у полі жито Копитами збито (Укр.. лір. піспі, 1958, 356); Всі шляхи на Україні Стоптано та збито (Леонід Первомайський, II, 1958, 171); — Тебе я викину, — розгніваний народ сказав: — закрито свободу нам? В підпіллі буде збито на тебе силу. Що ж. Кінець Денікіну! (Павло Тичина, I, 1957, 129).
 Збиті на один кшталт — схожі чим-небудь один на одного. Данькові брати й сестри, білоголові, бистроокі, збиті на один кшталт, — були такі ж моторні, як і всі Чкалови (Олександр Ільченко, Вибр., 1948, 60); Міцно збитий — здоровий на вигляд, кремезний, дебелий. Молодий, красивий Іван, голубоокий, добре покроєний та міцно збитий, нічого не відповідає на запитання (Юрій Яновський, IV, 1959, 92); Невеличкий на зріст, але міцно збитий, ніби вилитий з гуми, ..він дзигою крутився серед тих, що билися (Спиридон Добровольський, Олов’яні солдатики, 1961, 118); Наче (як, мов) збитий (збита): а) кремезний, дебелий. — Хіба не сподівалася? — запитала Пріська, зазіхаючи на здорову, наче збиту дівку (Любов Яновська, I, 1959, 143); б) безсилий, змучений. Нарешті заснув [Данкевич] над ранок; уже світало. Встав невиспаний і як збитий (Осип Маковей, Вибр., 1954, 283).