ЗБУНТУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся. Док. до бунтуватися. [Рябина:] Рахмілю! Радь, що робити! Люди збунтувалися зовсім і вернули додому (Іван Франко, IX, 1952, 73); — Нема дурних, — відразу збунтувалася Мариня, — хай іде хтось сміливіший, бо я більше до Кремера не піду! (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 212); * Образно. Мабуть, після такого обіду обов’язково збунтується печінка й пожене його в Трускавець (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 529).
ЗБУНТУВАТИСЯ
Тлумачення слова