ЗБУЙ, збуя, чол., діал. Розбійник, грабіжник. [Крайник:] Пропало сто дукатів! Повісьте сього збуя тут при них (Іван Франко, IX, 1952, 337).
ЗБУЙ
Тлумачення слова
ЗБУЙ, збуя, чол., діал. Розбійник, грабіжник. [Крайник:] Пропало сто дукатів! Повісьте сього збуя тут при них (Іван Франко, IX, 1952, 337).