ЗБУ́ДНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що збудливий 2. До кімнати увірвався животворчий, відсвіжений грозою, збудний запах квітучих яблунь (Яків Качура, Вибр., 1953, 324); Під збудний перелив мелодії, в якій теплилась радість нового життя, набігала широка, світла дума (Радянська Україна, 12.III 1949, 3).
ЗБУДНИЙ
Тлумачення слова