ЗБУЧА́ВІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до збучавіти. Темрява сповнювалась шарудінням шинелей, чваканням чобіт в прибережному збучавілому багні (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 143).
ЗБУЧАВІЛИЙ
Тлумачення слова
ЗБУЧА́ВІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до збучавіти. Темрява сповнювалась шарудінням шинелей, чваканням чобіт в прибережному збучавілому багні (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 143).