ЗБРО́ЇТИ, зброю, зброїш, недок., рідко. Те саме, що озброювати. — Наш [пан], дивимся, знову почав козаків зброїти, — то було розпустив, а то знову зібрав (Панас Мирний, I, 1954, 185); До могил героїв Повік-віків не заросте тропа. Великий дух на подвиги їх зброїв (Максим Рильський, III, 1961, 279).
ЗБРОЇТИ
Тлумачення слова