ЗБРА́ТАНИЙ, а, е, книжн., поет. Дієпр. пас. мин. ч. до збратати. Скрізь волошково, маково, зелено… Юнаки, юнаки… Де їм лік? Вони збратані іменем Леніна, А тому побратими навік! (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 123); І не хилились [повстанці], гартовані в муці, Збратані в діях і кров’ю давно (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 102).
ЗБРАТАНИЙ
Тлумачення слова