ЗБО́ВТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до збовтати. Біль, що підносив груди сплаканої [заплаканої] жінки, почав утихати. Порушений ум стишувався, мов скаламучене польове джерело, де збовтаний чорний намул помалу осідає дрібними пилинками на дні (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 11).
ЗБОВТАНИЙ
Тлумачення слова