ЗБО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до збороти. А як вона [жінка] дивилася на Данька, як поривалась крізь оголені козацькі шаблюки до нього, схвильована, тендітна, бліда, але не зборена ніким (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 96); * Образно. Зборений остаточно голодом та хворобою, що спалахнула з новою силою, ліг [Іван] в ліжко, щоб умерти (Петро Колесник, Терен.., 1959, 375); А гнівний бурун невгаває, — Все б’ється, не зборений сном (Дніпрова Чайка, Тв.. 1960, 272).
ЗБОРЕНИЙ
Тлумачення слова