ЗБЛУДИ́ТИ, зблуджу, зблудиш, док., рідко. Те саме, що заблудити. Довбущуки не боялися зблудити в крутих яругах і темних лісах (Іван Франко, VIII, 1952, 249); Ми пробиралися полями, але не відривались далеко від дороги, щоб не зблудити (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 8).
ЗБЛУДИТИ
Тлумачення слова