ЗБІЖЖЯЧКО

ЗБІ́ЖЖЯЧКО, а, сер. Зменш. до збіжжя. І на долоню він кладе Землі грудча вологе: — Врожай багатий тут зійде, Не збіжжячко убоге (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 280); Батько вирядив його з двору у город з письмом [листом] до знайомого товариша по службі та я невеличким збіжжячком, яке спромоглася надбати йому його старенька мати (Панас Мирний, III, 1954, 184).