ЗБІ́РНІСТЬ, ності, жін.
1. Спосіб будування, що полягає у складанні будівлі з готових частин. Досі збірність цегляних будинків була на низькому рівні (Архітектура і будівництво, 4, 1955, 8); Партія поставила завдання довести рівень збірності в будівництві на початок 1980 року по об’єктах виробничого призначення до 80 процентів проти 23 у 1958 році (Комуніст України, 2, 1963, 11).
2. Властивість за значенням збірний 5, 6.