ЗБЕЗЛЮ́ДНІТИ, іє. Док. до безлюдніти. Вже давно затих, збезлюднів сквер, Всі завулки — темні і німі (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 186); Пустками зосталися їхні хати, збезлюдніли садки та городи над рідним Хоролом… (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 198).
ЗБЕЗЛЮДНІТИ
Тлумачення слова