ЗБЕЗЛЮ́ДНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до збезлюдніти. Мертва тиша стояла над причаєним містечком і, здавалося, над усім спорожнілим, ніби збезлюднілим світом (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 234).
ЗБЕЗЛЮДНІЛИЙ
Тлумачення слова
ЗБЕЗЛЮ́ДНІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до збезлюдніти. Мертва тиша стояла над причаєним містечком і, здавалося, над усім спорожнілим, ніби збезлюднілим світом (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 234).