ЗБА́НОК, нка, чол., діал. Зменш. до збан. [Хромець:] Я різав виноград і до збанка складав, А що не в’їли ми, купцеві я продав (Іван Франко, XIII, 1954, 379); Часом дощ ллє, як з луба, а Кметик лазить по квітнику і визбирує щось по стежках до старого зеленкуватого збанка (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 117).
ЗБАНОК
Тлумачення слова