ЗБАНКРУТІ́ЛИЙ, а, е. Який зазнав банкрутства. Збанкрутілий промисловець Михайлов умудряється залучити до своєї авантюри навіть дуже обережного Пузиря, і це загрожуй Глитаєві судом (Історія української літератури, I, 1954, 458); Не за горами той час, коли соціалізм в мирному економічному змаганні здобуде повну перемогу над віджилою і збанкрутілою системою капіталізму (Комуніст України, 8, 1960, 3).
ЗБАНКРУТІЛИЙ
Тлумачення слова