ЗБАН, а, чол., діал. Дзбан. — Пане куме Любовицький, — мовив, хмурячись, Богдан, — чарку! За стару знайомість! Поки піниться сей збані (Іван Франко, XI, 1952, 217); До пори збан воду носить (Номис, 1864, № 7772).
ЗБАН
Тлумачення слова
ЗБАН, а, чол., діал. Дзбан. — Пане куме Любовицький, — мовив, хмурячись, Богдан, — чарку! За стару знайомість! Поки піниться сей збані (Іван Франко, XI, 1952, 217); До пори збан воду носить (Номис, 1864, № 7772).