ЗБАЛАКАТИ, аю, аєш, док., перев. із запереч. не, розм. Дійти в розмові взаємного розуміння, порозумітися. [Старшина:] Та я знаю, що ти дуже розумний, з тобою не збалакаєш! (Карпенко-Карий, I, 1960, 46); Катерина не збалакала з грамотною невісткою і з злості гребінкою так потягла волокно, що зігнувся гребінь (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 72).
ЗБАЛАКАТИ
Тлумачення слова