ЗАЗИВНИ́Й, а, е, рідко.
1. Який кличе, запрошує. З перехресної вулиці від складального цеху.. раптом почувся голосний, зазивний жіночий крик (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 172).
2. перен. Який закликає до чого-небудь, спонукає на щось.
♦ Зазивний лист, іст. — заклик. Маєтки й корчми вже були розбиті, збіжжя поділене, і селяни тепер жваво обговорювали зазивний лист полковника Кривоноса (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 359).