ЗАЗУ́БЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до зазубити. У деяких комах.. яйцеклад на кінці зазублений на зразок пилки, з допомогою якої комаха випилює в рослині заглибину для відкладання яйця (Захист рослин.., 1952, 19).
2. у знач. прикм. Який має зазублини. Коло основи.. довгого і тонкого, немов батіг, хвоста [морського кота] міститься дуже твердий, гострий, зазублений шип (Наука і життя, 7, 1956, 27).