ЗАЗНА́ЙКУВАТО. Присл. до зазнайкуватий. Іван Іванович Горобець, який завжди поводився зі мною зверхньо, дещо зазнайкувато, голос якого найчастіше звучав повчально і безапеляційно, йде поруч якось бочком, говорить солодко (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 322).
ЗАЗНАЙКУВАТО
Тлумачення слова