ЗА́ЖИВО, присл. При житті, живими. [2-га дівчина:] Та бог з тобою, Мар’яно, що се ти заживо начала себе оплакувать? Одумайся! (Степан Васильченко, III, 1960, 14); Вони [герої] були серед солдатів, які не хотіли більше гнити заживо в окопах (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 47).
ЗАЖИВО
Тлумачення слова