ЗАЖИТИ 1 див. заживати 1.
ЗАЖИТИ 2 див. заживати 2.
ЗАЖИТИ 3, иву, ивеш, док.
1. Почати якось жити, вести певний спосіб життя. Зажив собі Антосьо вільним козаком та ще й весело (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 156); У мальовничій долині Стрию Генріх добре зажив, випасав молочних корів ..і кохався в конях (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 324); Село зажило новим життям (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 297).
2. Ожити, стати рухливим. У кімнату плеснуло сонце, ..заграло на підлозі, на шафі, на дверях, і все в кімнаті заблищало, зажило, зарухалося (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 452).