ЗАЖИ́ТОК, тку, чол., діал. Достаток; заможність. Ян Замойський своє від життя забрав. Коронне канцлерство, гетьманство, зажитки, слава, академія (Іван Ле, Україна, 1940, 141); Оповите буйним вінком ланів село дихає зажитком і достатками (Радянська Україна, 3.VII 1961, 3).
ЗАЖИТОК
Тлумачення слова