ЗАЖУ́РЛИВИЙ, а, е, рідко. Сповнений зажури; сумний. Є в поемі [В. Сосюри «Червона зима»] нотки суму і нотки журливих спогадів про тих, що полягли в бою, — і ці зажурливі спогади роблять твір ще людянішим (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 29); Щось було в ній [дівчині] від Олечки. Та ж сама зажурлива синява допитливих очей і дитяча посмішка (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 207).
ЗАЖУРЛИВИЙ
Тлумачення слова