ЗАЖУ́РЕНО. Присл. до зажурений 2. Андрій схилився над [пораненою] коханою, зажурено дивився їй у вічі (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 33); * Образно. Чути, як тихо, зажурено шумлять сосни (Олекса Десняк, Опов., 1951, 15).
ЗАЖУРЕНО
Тлумачення слова