ЗАЖУ́РА, и, жін., поет. Почуття журби, смутку. Він у зажурі нахиляється до Тимофія, сповнений своїм і чужим горем, і, мов у тяжкому сні, прямує додому (Михайло Стельмах, II, 1962, 208); Лія слухала мовчазна, зовсім притихла, — не смуток, але якась солодка зажура ввійшла в її душу і серце (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 345).
ЗАЖУРА
Тлумачення слова