ЗАВЗЯ́ТОК, тку, чол., діал. Злість. Мав [Іван] такий завзяток, що навіть на припадок утрати служби не стерпів нікому (Лесь Мартович, Тв., 1954, 227); Не хотіла [Ганна] сперечатися з ним.. Не багато з ним вдіє, хіба доведе його до завзятку. А такого не бажала собі (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 34).
ЗАВЗЯТОК
Тлумачення слова