ЗАВИТОК, завитка, чол.
1. Завите, закручене пасмо волосся. Обличчя її було червоне. Мокрі завитки прилипли до скронь (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 180).
2. Те, що має форму спіралі, утворює закручену лінію. Завиток — орнаментний ліпний мотив у вигляді спіралі;
// Одна закручена частинка чого-небудь, схожого на спіраль. Я бачу, як знов вона [кранівниця] в світанки, Крізь іскор рої і диму завитки, Несе понад цехом важкі болванки (Ярослав Шпорта, Запоріжці, 1952, 39);
// Вигадлива, примхлива, закручена лінія. Почерк у Пріськи, справді, красивий, округлий, з мудрими завитками (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 219).