ЗА́ВИСТЬ, і, жін., розм., рідко. Те саме, що заздрість. Вам на зависть, а їй [кумі] на користь (Номис, 1864, № 11594); Старша панна.. з завистю дивилася на його пальці, що, мов божевільні, бігали по клавішах (Іван Франко, VII, 1951, 244).
ЗАВИСТЬ
Тлумачення слова